24 жовтня 2010 року в нашій церкві розпочалось святкування Дня Подяки, подяки Небесному Батьку за всі милості та благословіння. Участь у цьому святі прийняли дитячий хор та духовий оркестр, які щиро та в простоті славили Бога за прожиті у спокої та радості дні. Для кожного із нас це свято - це ще одна можливість задуматись над тим, що Бог робить і вже зробив у нашому житті.
"День Подяки - це день, коли ми можемо зупинитися і задуматись над тим, як багато є речей, за які ми повинні подякувати Богу. Часто ми їх сприймаємо, як звичні речі, а насправді - це є Божий дар для нас. Цей день є Днем Подяки не лише за достаток, за урожай, за мир в країні, але і за мир у серці, за спасіння", - так ділилась своїми думками на рахунок цієї події Мартинюк Діна. "Особисто для мене День Подяки - це час, коли можна підвести підсумок, ще раз замислитись про те, якими є мої плоди для Бога. Чи це є золоті снопи, а чи, може, лиш листя, красиве, багряно-жовте, та все ж таки листя..." - так роздумувала Сесик Христина.
Кожен з нас повинен дякувати Богу не лише у відведений для цього день, але кожну хвилину свого життя, адже Бог так багато для нас зробив і робить кожну секунду. Когось береже в дорозі, а комусь допомагає там, де лікарі вже опустили руки, комусь посилає малесеньку радість - немовлятко, а когось у цей час піднімає із інвалідного візка...І багато, ще дуже багато тих речей, які стали для нас звичними, теж посилає наш Небесний Творець. Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
