8 квітня - день, який у народі називають «Вербною Неділею».Яка ж насправді першооснова цього свята і чиє у неї якийсь зв'язок із народною назвою цього свята?
Вітаю Вас, дорогі християни із великою подією, яка передувала смерті та воскресінню Ісуса Христа! А саме - урочистий в'їзд нашого Господа в Єрусалим. Згідно із народними традиціями це свято отримало назву «Вербна неділя», але в Біблії нічого не згадується про вербу, яка би мала відношення до цієї події. Останнім часом всі релігійні свята втратили в нашому народі свою першооснову і були замінені речами, які не мають особливого значення в житті кожного свідомого християнина. Ось, наприклад, центром цього свята є не верба, але Ісус Христос, як Особистість. Саме для Ісуса Христа звучали привітання, саме Йому вигукували: «Осанна! Благословен Цар, що гряде в Ім'я Господнє!» і саме перед Ним стелили на землю пальмове віття та одяг. Лише Христос перед тим звершив надзвичайно багато чудес та добра для народу, який в Ісусі бачив свого Царя та Того, хто звільнить їх від римського гніту. Але... не довго радів натовп, не довго вигукував славу для Христа... Не довго...
Ми - люди, схильні до того, що рано чи пізно до чогось чи до когось звикаємо. Так і в часи Ісуса люди звикли до чудес, які робив Божий Син, до слів, які Він говорив, звикли й до Нього самого. І ті, що ще недавно вигукували «Осанна!», тепер вже кричали: «Розіпни Його!». Чому такий різкий перехід, така зміна подій, зміна в мисленні людей? Адже Ісус так багато навчав та вкладав в них Себе та Живого Слова!.. Будучи разом із апостолами та проповідуючи Євангелію, Ісус одного разу розказав усім присутнім притчу про сіяча та про грунт, на який падало зерно. Зараз ми можемо говорити про те, що напевно сердечний грунт тодішніх людей не був подібний до доброї землі, яка родить та дає плід, тому й слова Ісуса не закоренилися в їхніх серцях. І проблема була не в Христі і в тому, що Він говорив, а в людях, які чекали не того, ради чого прийшов на цю землю Спаситель. Сьогодні, святкуючи це свято, ми повинні розуміти для чого прийшов у світ Син Божий. Невже для того, щоб люди ходили із вербовими гілками до церкви чи сиділи за багато вбраними столами? Зовсім ні... Його прихід говорить нам про те, що Ісус - це Цар, який в повній покорі прийшов на цей світ, щоби спасти те, що гине, щоби показати Божу любов до грішних людей, а також показати те, що є вихід і він лише в Ісусі - Сині Божому.Тому кожному із нас варто не бути лицемірами: не радіти в Бозі лише тоді, коли в нас все гаразд, а коли вже щось не влаштовує, то відвертатись від Нього. Давайте не будемо подібними до того натовпу, який ми мимоволі засуджуємо за розп'яття Христа... Він - наш Цар, і залишатиметься Царем навіть тоді, коли ми відвернемось від Нього і закриємо свої серця. Він - Незмінний та Святий! І тільки в Ньому ми можемо знайти справжню радість та мир для свого серця.
