12 серпня 2012 року відбулось шлюбне вінчання Джигуна Віктора та Клименко Іринки. Зовсім молоді та юні серця вирішили злитись в одне, щоб надалі вже разом служити Господу та покоряти нові вершини.
Любов - почуття, яке прагне відчути кожна людина. Ми не можемо жити без любові рідних, дорогих, коханих нам людей. Любов дає крила і переповнює бажанням жити і трудитись з більшою силою. Справжня любов надихає на самовдосконалення, наповнює бажанням подарувати коханій людині цілий світ.
Я думаю, що саме така любов переповнила серця Віті та Іри, що вони згодились прожити одне життя на двох. Сам Бог вложив у їхні серця Свою любов і вони вже були не в силі тримати її в собі, їм захотілось поділитись нею один з одним.
З цього дня розпочалось їхнє спільне сімейне життя. Кажуть: "Життя прожити - не поле перейти, не річку переплисти..." І це справді так. Сімейне життя - це велика праця, до якої повинні прикладати зусилля обоє. Лише із спільними силами можна побудувати свій дім так, як навчає нас Бог. Чоловік має любити свою дружину, як Христос церкву. Хоча це йому не під силу, бо він лише людина, та прикладати всі сили він повинен. Жінка - ніжне Боже створіння, тому потребує ласки та захисту від чоловіка. В свою чергу, жінка має бути покірною голові сім'ї - чоловіку. Вона має йому коритись, наче Христові. Це означає, що коли він про щось просить, навіть якщо це не зовсім їй подобається, вона повинна його послухати, адже чоловік є відповідальним за свою сім'ю перед Богом.
Кожен із них має стремитись до того, щоб зберегти і пронести свій шлюб до кінця життя. Легко зберегти свій шлюб, якщо кожен не шукатиме свого, а шукатиме як догодити іншому, адже любов свого не шукає...
Бажаємо вам, молодята, трудитись разом на нивій Божі та над збереженням свого шлюбу та любові, яку подарував вам Господь!
Віталій Кусьмій
