kvitova 19
до онлайн трансляції залишилося
00:23:17

Зустріч "сімдесятників"

      1 грудня 2012 року відбулось свято для стареньких членів нашої церкви, а саме для тих, кому вже за 70. Із посмішкою називаємо їх "сімдесятниками", але розуміємо, що до цих років їм допоміг дожити Бог. Враховуючи, яке нелегке життя спіткало кожного з них, ми радіємо, що вони є в нас, що ми можемо повчитись у них.
 

 
      Сестри із відділу милосердя ретельно готувались до проведення цього свята, адже таке дійство у нашій церкві проходить лиш раз в рік. Тому хочеться вкласти себе та свої вміння, свою любов по-максимуму.
      Свято розпочалось із молитви-благословіння та подяки за прожитий рік, адже не кожному з тих, що сиділи за лавками минулого року, судилось дожити до зустрічі у цьому році. Після молитви всі разом заспівали пісню "Дорогі нам хвилини Господь дарував". Із уст стареньких людей ця пісня звучить по-особливому, адже їхнє життя практично добігає кінця, і вони повністю усвідомлюють свою залежність від Бога.
 

 
      На святі були присутні не лише ті, кому вже за 70, але й молодші - 40-60 років, а також і зовсім юні. Молоді сестрички та брати підготували своє слово для цих бабусів та дідусів. Терещенко Юля і Нагорна Ліля виконали пісню "О, молитва!", нагадавши нею про важливість проведеного часу з Богом на колінах, а також пісню "Як до струменя ланя", яка говорить про спрагу за Господом.
      Потім старенька сестра Зіна заспівала про небо, тримаючи піднятими свої руки в тому напрямку. Як добре, що є люди, які із впевненістю говорять: "Небо, я до тебе іду!"
 

 
      Після пісні Семенчук Руслан мав слово-звернення на тему "Не журіться про своє життя!" Він у своїй короткій проповіді закликав всіх присутніх не турбуватись про завтрашній день, про одяг, про їжу, але шукати Божого Царства і Його лиця. Такі пошуки ніколи не є ранніми чи пізніми, вони є актуальними завжди і для кожного.
      Потім лунала пісня "Пригадаймо браття, сестри", яка закликала і заставляла задуматись, що Бог робив у житті кожного. А основою цієї пісні стали рядки подяки "за дароване спасіння, що у Сині дав Отець".
      Потім із словом подяки та сльозами на очах звернулась до стареньких братів та сестер Галина Терещенко. Вона розказувала, що це вже 8 рік, як з Божою допомогою вдається організувати таку зустріч. Сестра Галина говорила і ділилась своїми враженнями від пройдених зустрічей, а також закликала молодь активно включатись до таких подій, адже у старших людей є чого повчитись.
 

 
      Зустріч продовжилась віршем Будник Іри на тему "Не нарікай ні на кого". Ідеєю вірша стали рядки "і як би важко не було, ніколи не винуйте інших". Потім звучали пісні Лесі Джигун та Оксани Зданевич. А Надя Коцюбайло поділилась тим, що для неї означала її бабуся, і чому вона назвала свою дівчинку на її честь. "Ім'я Ніна означає почута Богом. Моя бабуся була молитовницею, вона завжди доручала нас в руки Бога і просила за наші долі. Я думаю, що завдяки її молитвам моє життя склалось саме так. Буває, що люди моляться все життя за своїх дітей чи внуків, і так і не мають можливості побачити їхній прихід до Бога. Ви не покладайте рук, а моліться, а у Бога на все свій час!", - зверталась до стареньких Надя.
      Оксана Зданевич теж поділилась тим, які відчуття у неї виникають після відвідування старших членів церкви. Вона зауважила, що в стареньких людей відходять на задній план проблеми щодо їжі чи одягу, і вони ближче підходять до Бога. Хоча люди старші по віку і їхні тіла вже не є привабливими, як в молодості, але своїм духом вони є надзвичайно красивими.
      Сестра Данько Аня розказала вірш про сивину і закликала бути плодовитими навіть і в старості. Також вона поділилась тим, що багатьох, які були на зустрічі минулого року, вже цього року немає - вони відійшли у вічність. Потім Сестра Данна із захопленням розказала про свого покійного батька і про його любов до неї, про його молитви та повчання. Із сумом вона повторила декілька раз слова, що "як жаль, що я не прийшла до Бога раніше!" Після цього прозвучала загальна пісня і свято набуло зовсім іншого вигляду.
      На столи подали свіжу випічку, чай та фрукти, і у всіх присутніх появилась можливість поспілкуватись у такій невимушеній обстановці. Та все ще лунали пісні, вірші і свідчення, але їх вже озвучували старші члени церкви. Вони ділились тим, що Бог робить зараз в їх житті.
 

 
       Закінчилось це свято словом єпископа Терещенка В.Г., а також роздачею продуктових подарунків для стареньких бабусів і дідусів.
      Якщо людина прожила вже життя - це означає, що в неї є чому повчитись, але якщо її життя було прожите з Богом, то її можна ставити в приклад для наслідування.
 
                                                                                                                                                              автор: Барицька Марія

855
 - Зустріч "сімдесятників"  - Зустріч "сімдесятників"  - Зустріч "сімдесятників"  - Зустріч "сімдесятників"  - Зустріч "сімдесятників"