Любов — найперша християнська чеснота. Любов є даром, як говорить сам Павло, «найдосконалішим, який ніколи не перестає».
Любов — це сама сутність життя. Бог є Любов і по імені, діям. Любов з'єднує людину з Богом, Джерелом любові. «Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає»
(1 Коринтян 13,4-7).
Сьогодні у нашій церкві відбувся шлюб Ігора Тетюка та Іри Партак.
Цих двоє, на перший погляд, різних людей зустрілися для того, щоб надалі злитись в єдину сім'ю.
Вони вирішили зробити цей важливий та відповідальний крок, який є доказом того, що два молодих люблячих серця готові разом пройти через все життя і розділити радість та горе, багатство і бідність, прожити в мирі і в злагоді, доки смерть не розлучить їх. Тепер життя розпочнеться з нової сторінки, де кожен з них нестиме відповідальність не тільки за себе, але й за свою другу половинку. Тож нехай Бог благословить цю молоду сім'ю і дасть їм мудрості у подружньому житті.
Щось казкове в тім є, як приходить любов: Несподівано знов зачаровує погляд, Огортає тебе милим серцю теплом, Грає в думах твоїх, затамовує подих. І закохана ти мов летиш в небеса, Не зважаєш на настрій і примхи природи. До кохання летиш, бо у серці весна Розбудила любові джерельнії води. Любов – це щастя, ти можеш любить. Відроди у душі це святе почуття, Пронеси крізь літа, бо любов – це не мить, Пронеси крізь літа, бо любов – це життя. Якщо мрієш прожити у щасті весь вік, Своє серце до краю наповни любов’ю. І зупиниться років нестримний потік, І, піднесена, глянеш на світ по-новому.
