«Ця перемога, яка перемогла світ!» - саме це гасло, що стало назвою молодіжної міжобласної конференції 8 травня, рухало нас вперед, у с. Комяти, що на Закарпатті. Ні виснажлива, шалено довга дорога, ні втома не змогли зупинити нас, навпаки, ми просто не могли відірвати захопленого погляду від вікна, де проминали незабутні краєвиди, – постаті величавих гір та зелень карпатських лісів, що залишили пам'ять про себе у чималій кількості фотознімків. Ми ще раз мали можливість переконатися у величі, досконалості та довершеності нашого Творця, що виявляється у всьому, що нас оточує. З Божою допомогою увечері 7 травня ми приїхали у с. Великі Лучки, що поблизу Мукачева, де нас зустріли сім’я Балко зі своїм первістком, а також надзвичайно гостинно та привітно прийняли на ночівлю члени помісної церкви. Закарпаття – справді благословенний Богом край з винятково дружелюбними та сердечними людьми. Їхня мова, а точніше, «говірка» щоразу змушувала нас посміхатися, адже ми мало що розуміли, хоча дуже старалися. ☺
Конференція розпочалася о 11.00 (по-місцевому часі – о 10.00☺) —справжньою християнською палкою молитвою, що об’єднала близько 950 людей з 4-ох областей Західної України – Тернопільської, Волинської, Львівської і, звісно, Закарпатської. Неабияким благословінням для нас було те, що ми служили молодіжним хором на конференції. Це чудове відчуття, що ти можеш не лише отримати щось від Господа, але й віддати гідну Йому славу та хвалу своїм співом. Тему викладали два служителі Еммануїл та Маріус з Румунії, яким допомагав надзвичайно досвідчений та здібний перекладач. Для мене особисто великим духовним наповненням були такі думки проповідників: нам потрібно навчитися не губити чи втрачати (час, можливості, освіту, кошти), а віддавати та жертвувати для Господа, також як і те, що по нашій вірі ми завжди одержимо більше, ніж просимо. Для того, щоб бути сильними у Христі, нам, християнам, потрібно триматися разом, у єдності. Викладач наводив такий приклад-асоціацію: коли риба у неводі, вона, здавалося б, хоча й у тисняві, але у безпеці, коли ж лише виходить у відкрите море, на неї одразу чатують акули та різні небезпеки.Час спливав непомітно, нам було пора вирушати додому, адже попереду нас чекала далека дорога додому, але так не хотілося залишати ту незабутню атмосферу присутності Господа та єдності Божих дітей. Ми їхали в автобусі, а в серці лунав гімн конференції – 1 Івана 5:4-5.Бо кожен, хто родився від Бога, перемагає світ. А оце перемога , що світ перемогла, — віра наша. А хто світ перемагає, як не той, хто вірує, що Ісус, — то Син Божий?Пам’ятайте, що Бог дав нам силу долати всі життєві бурі та шторми, нехай у нашому серці завжди панує славна перемога Христа над світом.
Автор: Наталя Бридун
